mariia.horban on Instagram

Ей, Маріє

Вже не богемістка, але ж богему так просто із себе не виженеш. Журналістка Слідства.Інфо, студентка ШЖ УКУ, фанатка фаст-фуду.

https://www.facebook.com/mariia.horban Similar users See full size profile picture

Report inappropriate content

Similar users

@marich_diakov
БЛ̶ОГИНЯ
@yuli4ka_suprun
ПОДОРОЖУЮ ТА БЕРУ З СОБОЮ 🛫️🌍
@annneshka
Anna Yatsenko
@missbazan
• Photographer | Masha Bazan •

Так, годую. Так, кота. Так, босоніж. Так, на пляжі. Так, у кінці жовтня. Що ще? А так, дуже щаслива. Бо поряд - найкращі люди. @brazen_red_face, дякую тобі за все

0

Сонце - сліпить, вітер - дує, море - шумить, я - стрьомно виходжу на фотографіях.

3

Місто моря, місто котів, місто любові, місто найсмачніших бургерів. Я ще повернуся at Ланжерон

1

Серйозно про серйозне Photo by @bektouriskender

2

But the wait was worth it. Because I was in love. (Ch. Bukowski)

0

Мамина стіляга, татова сімпатяга (ну майже)

0

Настрій цитувати "Панну Інну" і пити глінтвейн на терасах. Реальність: півдня задовбую "Київстар", щоб до мене повернувся мій домашній інтернет. . . . . . . . #autumn #fall #seasons #autumncolors #autumnleaves #autumnweather #colorful #orange #season #nature #instaautumn #red #fallweather #falltime #instagood #autumnweather #instafall #leaves #riga #vscoriga #fallenleaves #fallbeauty at RiverPark

2

Згадалося: В освещении лунном мутненьком, Проникающем сквозь окно, Небольшим орбитальным спутником Бог снимает про нас кино. Из Его кружевного вымысла Получился сплошной макабр. Я такая большая выросла, Что едва помещаюсь в кадр. at Riga, Latvia

0

Пость фоточки так, ніби ти багато гуляєш, розважаєшся і тусуєшся (насправді ні) at Riga

0

Міста з річками (Полтва не рахується) - то ❤ at Riga, Latvia

0

Моє обличчя, коли порахувала всі свої хвости

0

Я обіцяла розказувати вам про своїх людей, тому ось. Антон. Людина, з якою я найбільше сварилася через свої погляди. Але, разом із тим - мій найдавніший і найрідніший друг. Від трьох років на одному подвір'ї до сьогодні по телефонному зв'язку. Людина, яка готова нагодувати тебе вечерею або зустріти посеред ночі, коли ти пізно повертаєшся додому. Антон - це про підтримку. Це про "давай, блять, в тебе все вийде", коли ти опускаєш уже руки. Це про розуміння, бо, незважаючи на зовсім різні погляди, мене ні разу не засуджували. Антон - це про гумор і веселощі, тому в мене і є його фотка з дивним виразом обличчя і букетом квітів на фоні квітника (і в кепка, яку я давно позичила і досі не віддала) . А ще в Антона сьогодні день народження. І я сподіваюся, що буду йому таким хорошим другом, яким він є мені. З дн! ) at Bryukhovychi, L'Vivs'Ka Oblast', Ukraine

1

Я, ще з чубчиком і "така молода", сиділа собі на сходах і кривлялася @marlboromartha на камеру. Марта казала мені ліпше сісти, а ще, що в мене нема відчуття композиції. А я собі далі кривлялася. Пост - маленьке нагадування, що я ще тут зареєстрована і живу) і що в мене є Марта. А ще, щоб ви знали, на фотці - березень. Це був, бляха, березень, початок березня. І, здається, було тепліше, ніж зараз. . . . . . . . . #instagood #photooftheday #picoftheday #instadaily #igers #vscocam #vsco #vscoua #vscoukraine #vscolviv #instapic #vscophoto #vscogram #instavsco #vscogrid #vscodaily #letsgosomewhere #vscocamphotos #peoplescreatives #visualsgang #exploretocreate #vscoeurope #thatsdarling #lifeofadventure #vscogallery #vscoph #igmasters #autumn at Lviv, Ukraine

2

Коли ти на трошки поїхала від роботи, вона обов'язково приїде до тебе) в моєму випадку - приїде в університет! В понеділок моя найулюбленіша менторка @katya_lykho приїхала в Школу журналістики УКУ презентувати фільм "Вікторія: трагедія пустоти".Фільм важкий, але його треба дивитися. Ви бачили, до речі? Якщо ні, якраз час! Шукайте його на фб у "Слідство. Інфо" За фото дякую @olenavysokolian at Школа журналістики УКУ

2

Перестаю перейматися невдалими ракурсами, розтріпаним волоссям чи шкірою без тони штукатурки на фото. Ну, бо ось так я виглядаю, так сталося, всьо. Відрощую натуральний колір волосся, викинула бронзер, а палетку тіней використовуючи хіба як дзеркало. Рік чи два тому я б цілий день думала про те, що всі звертають вигляд на те, що у мені не так. Зовнішність - це не головне, так. Але від того, чи сприймаєш ти своє відображення у дзеркалі, залежить багато. Коли ти не зациклена на тому, що в тобі не так, раптово з'являється трошки сил на роботу чи ще щось. Коли ти не переживаєш за свій ніс і його довжину, раптово легше стає спілкуватися з людьми, які - о боже мій - не розглядають тебе з думкою "як вона може так виходити з дому?!" А якщо й розглядають, то відповідь теж є: та нормально, в принципі, можу. Навіть дуже нормально. at Слідство.Інфо

2

Той момент, коли літо вже закінчилося, а в тебе є ще купа літніх фоток 😢 at Межигiр'я

4

Місто - це люди. Я десятки, нє, сотні, нє, тисячі разів казала, що не люблю Львів. Що він мені набрид, що він мене виснажує і що взагалі, це не моє місто. Хоч і я прожила тут 22 роки. Останні два місяці я провела в іншому, набагато комфортнішому за моїми канонами місті. Але поки мені тут бракує трошечки львівського. Моїх людей. Мої люди - узагальнювальне про друзів, подруг, компанію на районі і трошки родини. Мої люди - це щось, через що хочеться повертатися інколи у некомфортне місто. А якщо такої можливості нема, то хоча б зберігати собі в пам'яті їхні обличчя. Я подумала: "чого тільки в пам'яті?" і захотіла їх мати ще десь, тут, наприклад (тому буду закидати сюди фотографії непанятних людей, готуйтесь). Отже, Маша. Сказала б, що з пєрвава класа вмєстє, але насправді ми здружилися знааачно пізніше. А потім вже не розлучали ні різні виші, ні спеціальності, ні якісь суперечки, ані різне оточення. Маша - це про "я поряд": вечірній сидр у "Човні", нічна прогулянка біля дому чи спільні сніданки (із запізненням на три години, ну але все ж). Маша - це найдикіші історії на двох, які ми потім згадуємо роками. Маша - це, зрештою, щоб не плутати двох (колись) Марічок. Тому я не можу сприймати, коли Машею коичуть мене. Ну, типу, це ви до мене? Чи до Маші, яка десь поряд? І навіть зараз вона поряд. За багато-багато кілометрів, але поряд. Дякую. at Човен

5
Next »